ДІЙОВІ ОСОБИ:

К о м у с є в, проректор, солідна на вигляд людина.

Г р е ц ь-А п о н ь к і н а, професор, дама бальзаківського віку.

М о л я к а, доцент, постійно із саркастичною гримасою.

Н е д а в а й, успішний кандидат наук.

С и ч у к, представник корпорації «Хімія плюс», відповідає в ній за інновації.

В і р ь о в с ь к и й, доктор наук дуже похилого віку. недочуває.

Д е р е в л я н а, викладачка, громадянська дружина Вірьовського.

Х о л є в а, симпатична аспірантка.

Б у з е в и ч, старший викладач, залицяється до Холєвої.

О д н о г у б е н к о, викладач, має похоронний бізнес.

П е р е в а г а, викладач, на дієті.

Ж о в т о к і н ь, викладач, завжди критично налаштований.

С л а в і к, випускник університету.

Е л ь в і р а, випускниця університету.

Обидва засідання кафедри відбуваються в будинку культури хімзаводу, який тепер належить корпорації «Хімія-плюс», в залі для репетицій. Сцена умовно розділена на три частини. Основну займає цей зал, в якому ще збереглася дерев'яна поперечина-станок вздовж стіни для танцювальних вправ. Майже всю стіну в залі займає розпис, який вже вицвів від часу. На розписі зображено вокальний ансамбль бабусь, який захоплено співає. Ансамблю акомпанує гармоніст на максимально розтягненій вшир гармошці. А на передньому плані – хлопець та дівчина у вихорі танцю, він – навприсядки, вона – в напівоберті навкруг нього…

Посередині залу – довгий стіл для засідань. В кінці залу ліворуч – двері у відсік, де раніше зберігались костюми самодіяльних артистів, там на столиках пляшки та страви, заготовлені для бенкету. Праворуч перед дверима в зал невеличкий простір, тут прямо на підлозі притулена до стіни вивіска з написом «Кафедра інтегральної перспективи Затонецького університету економіки на базі корпорації «Хімія-плюс».