П'ятница, 03.05.2024, 04:34
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Дневник | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Форма входу
Пошук
Календар
«  Травень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Друзі сайту
nut.kiev.ua :: театр для всієї родини Наталя Уварова - український драматург
Статистика

Онлайн усього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Українська драматургія
Головна » 2010 » Травень » 6 » Трохи про Вільде
Трохи про Вільде
00:26

5 травня день народження Ірини Вільде (Дарини Дмитрівни Макогон - Полотнюк) української письменниці, громадського діяча, депутата Верховної ради СРСР, лауреата Шевченківської премії, внесеної ЮНЕСКО до списку знаменитих людей двадцятого століття та другого тисячоліття. Це офіційні дані, які можна знайти у будь-якій енциклопедії, дещо сухувато, правда? Вони не розкривають сутності цієї ЖІНКИ.

Початок дев’яностих років. Хороші книжки було досить важко купити, моя сім’я купляла книжки дещо «підпільно», нібито в обмін на макулатуру. Якось разом з однією з дефіцитних книжок нам дали у "нагрузку”(це коли з тим, що тобі потрібно давали щось зовсім непотрібне) книгу «Повнолітні діти». Від нічого робити я почала її читати… Що вам сказати? Та книга зовсім зачарувала мене, я її читала й перечитувала. У когось є настільні книжки, а «Повнолітні діти» стали моєю «підподушковою» книгою. Проблеми сучасного підлітка були схожі з проблемами Дарки Попович (а перше видання було 1935р.). Саме тоді мене зацікавило одне питання – хто така Ірина Вільде?

Класі в одинадцятому ми робили ремонт у кабінеті української мови та літератури. Я розбирала шафу, й під купою портретів раптом знайшла старий, пожовтілий портрет жінки з підписом «Ірина Вільде». Я запитала у викладачки літератури, хто це на портреті, що за Вільде? Знаєте, що мені відповіли? Ми її не вивчаємо. І все.

На честь закінчення школи хрещена зробила мені царський дарунок – п’ятитомник Ірини Вільде. Я нарешті, прочитала її твори українською мовою. Хто читав, той зрозуміє.


Переглядів: 1759 | Додав: ІренаВ | Теги: ЮНЕСКО, повнолітні діти, Вільде, Дарка Попович | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 1
1 Оксана  
0
Розумію. Я вперше прочитала її на початку дев'яностих,(мені було 10-11) також російською і перечитувала десятки разів, подумки перекладаючи українською. А потім блукала містом шукаючи місця у яких могла бувати Дарка і вгадуючи до якої гімназії вона ходила. По Руській я щодня їздила до школи, а школа наша була у будівлі колишнього православного жіночого ліцею, і на кахлях ще не стерлися написи німецькою, а на фасаді пишалися античні богині. Далі був '91 і якась напівпідпільна недільна школа, трохи нижче колишньої Панської, де до вчителів зверталися "пані Фіялко", "отче Василю".. Наша СШ№9 стала гімназією №4, і ми заходилися вивчати латину та німецьку.. і від того всього Дарка ставала ще ближчою, а міжвоєнні Чернівці -- ріднішими від сучасних. По дорозі до бабки у Брідок, ми минали вказівник на Веренчанку і мені водно хотілося заїхати туди і подивитися на двірець на якому Дарка чекала на вечірній потяг, щоб принести татові найсвіжішу ґазету.. І тепер, повертаючись на літо додому я щороку перечитую "Метеликів", вже в оригіналі, для того, аби не забути ту буковинську мову, якою говорила колись зі мною бабка..

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Створити безкоштовний сайт на uCozCopyright MyCorp © 2024